Entry tags:
(no subject)
Не знаю как у вас, а в наших краях вечером в канун Старого Нового года ходят щедровать. Я не особый фанат народных обычаев, поэтому толпы детей, которые норовят пощедровать у нас дома, скорее раздражают, чем радуют. А вот щедривка в исполнении этой компании оказалась удивительно к месту и внесла необходимый предпраздничный колорит в лекцию об истории архитектуры.


Здорово пели, кстати.
А придя домой мы узнали об этом...

(найдено в сети)
Уже второй год подряд с праздниками приходит и горе... Или это 2014 год все-таки закончился???




Здорово пели, кстати.
А придя домой мы узнали об этом...

(найдено в сети)
Уже второй год подряд с праздниками приходит и горе... Или это 2014 год все-таки закончился???
no subject
no subject
no subject
no subject
Коли я не можу заснути, я малюю. Малювання завжди мені допомагає. Сьогодні дуже темно на душі. Я не Волноваха, і я не Іловайськ, і не Піски. Я нічого з цього, але водночас я - все це. Я - Марія Семенченко, і я не можу звикнути до подібних новин, смерть шокує і лякає, засмучує. Кожна така новина - це години прокручування в голові події, це думки про людей, з якими я не знайома і вже не познайомлюсь. Я завжди думаю про їхні останні миті - про що вони думали і говорили за мить до загибелі, чи було їм страшно ,чи зрозуміли вони, що відбувається, чи була смерть миттєвою... Я думаю про їхніх рідних і про очевидців події. І все видається мені безглуздим і страшним. Сьогоднішня трагедія під Волновахою - страшна. Загинуло 10 людей, ще одна жінка померла від отриманих поранень згодом. На малюнку в мене 12 троянд. Так вийшло випадково. Я спочатку намалювала червону пляму, а з неї вже виросли квіти. Малювала і думала про 11 загиблих пасажирів злополучної маршрутки, а ще -про Ярослава Чомка - медика-добровольця, який теж сьогодні загинув на сході. А потім - про Іловайськ і Піски, і знову про Іловайськ. І про Волноваху, ту, першу трагедію з нашими бійцями і цю, другу, з мирними мешканцями. Про тих сотні і сотні бійців, переважно нам незнайомих і невідомих, які загинули на сході.І якось самі намалювалися ці 12 троянд Донбасу. За кожен з 12 непростих місяців, що ми переживаємо. Давайте пам'ятати тих, кого забрала ця війна. І не звикати до подібних новин. Нехай вони завжди лякають і засмучують. А ще краще - щоб їх не було. Спочивайте з миром
Марія Семенченко
https://www.facebook.com/mariia.semenchenko
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
Да уж, некоторые бабушки в церквях - просто кошмар какой-то.
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
Кстати эти щедривки тоже наследие язычества. :)
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
Как раз вернулась от мамы и сразу к сестренке на застолье ехала, прихватила из ящика открытку из самой Украины. Я думала, что границы закрыты. Ты не поверишь, но именно твоя открытка сподвигла меня на возвращение в жж, хотела свалить... Спасибо! Огромное! Стоит на самом видном месте и греет душу. Красивая такая.
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
И все же не оставляет надежда, что кошмар закончится. Как иначе?
no subject
Надежда-то есть, но новости, к сожалению, не радуют.